Куда ты пропала, Бернадетт?

Смотрел вчера фильм. Очень про меня. 

Чето подрасстворился я в большой компании со всеми своими наработками и целями. Пришел с одним проектом, драйвил его сам. Потом реорганизация - предложили стать частью другого проекта. Все было хорошо, даже команда появилась, очень-очень слушали меня. Не глупые вещи жеж говорю. А потом незаметно стратегия начала утекать сквозь пальцы и вот я уже реализую своим проектом какие-то чужие мне задачи. Закономерно, что вскоре, энергия моя пропала и это стало заметно окружающим. Мне начали искать новые инициативы, чтобы хоть как-то "пристроить" к клиенту. Тут ко всему и кризис в мире заставил оптимизировать косты. Дальше болезненный выход. Сам решил уйти. Но мой проект остался там. А я начал искать продакшен проект, аки обычный менеджер. Печалька. Проект конечно же нашелся. Полная противоположность тому, что делал раньше. Но делая его придумал новую инициативу, драйвлю сейчас ее. На площадке этой инициативы родилась вторая инициатива, адресованая к проблемам бизнеса. И вот снова... Ситуация повторяется. В тяге за техническими решениями стратегия старается утечь сковзь пальцы. Пока твоя инициатива не на виду, делай что хочешь, но как только она начинает приносить хоть чуть-чуть видимости - появляется вкус крови, сразу приплывают акулы. Надо стать такой акулой. 

Мне кажется вопрос этот решится, но решать его стоит не в том месте где он появился. Записаться в зал. Надеть перчатки. Стать в спарринг. И быть готовым как въебать в нос, так и получить сдачи. Иначе никак. 

Пойду отожмусь. Злой я.

Демо и фидбек по результатам деливери

Удивительно как быстро прошло демо. 20-30 кликов мышкой и все :) А сколько писали его.

У продактовнера фидбек - "классно, что все сделали". На самом деле это потолок. Большую оценку мы получить не могли - сделали то, что обещали. Быть может, если бы он знал что было внутри. Хотя это уже и не важно, ведь об этом знают как минимум двое человек я и напарница. А вот и ее фидбек, который она написала по моей просьбе:

"Враження в цілому позитивні. Хочу вказати на кілька моментів, що свідчать, що парне програмування все-таки ефективне.

Таск був вибраний важкий і давно відкладався, оскільки ніхто повної картини про те, де і що саме потрібно буде змінювати, не мав.

Перше, що заставляло працювати ефективніше, це те що постіно знаходячись вдвох за одним компом з іншою людиною, не хватає часу і, скажем так, "наглості" відволікатись на інші завдання, в той час як інша людина всіма силами старається розібратися в програмі. Так що перший і великий плюс - зводиться до мінімуму відволікання на інші сторонні "подразники".

Інша сторона - двоє людей завжди бачать одні і ті ж таски трохи під іншим кутом. Тобто якщо одного більше цікавить щоб код запрацював як можна швидше з мінімумом змін, а іншого - якість і читабельність коду - то звичайно, кожен з нас буде слідкувати за тим, щоб код відповідав його вимогам. Відповідно в результаті отримали читабельний і функціональний код.

Оскільки в різний час частини коду, з яким прийшлось працювати, написаний давно, багато з того що було зрозуміло одному з нас, зовсім не очевидно було іншому. При детальному розборі таких місць досить часто виявлялись непотрібні операції і місця де були помилки, які при звичайному тестуванні виявити було досить складно.

Також один одного завжди доповнювали інформацією (немає двох людей, які б володіли абсолютно однаковою інформацією, хтось завжди в одній області знає більше, в іншій менше). Відповідно підвищується технічний рівень.

Особисто я багато дізналась про ейджібі та можливості екліпса. В результаті таск, який я б, навіть із зараз уже здобутими знаннями, робила б напевно тижнів зо три (і не факт. що всі моменти було б враховано), було зроблено за тиждень.

З негативних вражень - то тут тільки фізично зразу важко працювати в такому темпі. Через кілька днів звикла. І трошки психологічно - досить часто відчувала себе як на екзамені - ти щось пишеш і наперед не знаєш як тебе оцінять, відмінність лиш у тому, що оцінюють зразу і виправляють зразу, а отже і помилок робиться менше."

После демо у меня был личный разговор с продактовнером (он же топ-менеджер компании), где я еще раз предложил округлить команду до 4х разработчиков, дабы были две пары и никто не страдал. Так же я явно связал результаты деливери с тем, что мы приняли с напарниц ей в ее начале. В ответ получил "аптую", что значит делайте как считаете нужным. И "главное результат - сделайте то, что пообещали". Так что будем посмотреть...

Сегодня мы решили отдохнуть друг от друга и разбежались по своим углам. Мы пробовали взять еще один рантайм таск из мантиса, но остановились - мне без пленинга сложно а у напарницы свои причины. Да и надо же все таки почитать хабрахабр и восстановить силы. Почты тоже собралось за две недели предостаточно. Да и статью по рефакторингу хочу дописать. Так что перекур.

Спасибо Оля (так зовут напарницу), за такое замечательное деливери.